Нітрати — це солі азотної кислоти, які є постійними складниками природних вод. Якщо їх концентрація в питній воді не перевищує 50 мг/л (за нітрат-іоном), то така вода не шкідлива для вживання. Однак дослідження санітарно – гігієнічної лабораторії Корюківського міськрайонного відділу ДУ «Чернігівський ОЦКПХ МОЗ» 2018-2022 років довели, що вода з колодязів та індивідуальних свердловин (каптажі) до 29% випадків має наднормативний уміст нітратів.

2018 рік – 25% (максимальне перевищення в 9,5 раз)

2019 рік – 25% (максимальне перевищення в 5,5 раз)

2020 рік – 28% (максимальне перевищення в 5,7 раз)

2021 рік – 28% (максимальне перевищення в 4,5 раз)

2022 рік – 29 % (максимальне перевищення в 7,7 раз)

 Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних та органічних добрив, забруднення стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотримання вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби.

Вживання води, забрудненої нітратами, небезпечне для здоров’я. Зокрема це призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, внаслідок якої все частіше реєструються летальні випадки!

Метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю. Нітратна інтоксикація пов’язана з порушенням процесів окисного фосфорилювання, утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові, розвитком ціанозу.

Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.

У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Метгемоглобінемія найчастіше спостерігається в сільських регіонах, де використовується вода з колодязів. Групи підвищеного ризику становлять діти, які перебувають на штучному вигодовуванні, чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, із захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.

З метою запобігання негативному впливу нітратів на здоров’я населення та виникненню отруєнь і захворювань необхідно:

- не використовувати воду з криниць для приготування дитячого харчування;

-  не вживати питної води з колодязів і джерел, вміст нітратів у яких перевищує нормативні показники, та не використовувати її для приготування сумішей для дитячого харчування;

- з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні й органічні добрива. Не організовувати зберігання гною, вбиралень, вигрібних ям у радіусі 50 м від колодязів та каптажів;

-  дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення;

-  місця облаштування криниць слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів – не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів та місць утримання худоби;

-  у радіусі 50 м від криниць не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води;

Пам’ятайте,чиста вода – це запорука нашого здоров’я і здоров’я наших дітей!