Сьогодні існує чотири типи вакцини.

Перший тип — так звані вірусні вакцини, які містять або живий, або вбитий вірус. Живий, звичайно він ослаблений, тобто можна сказати, що вводиться сам вірус, але в світі ще немає практики використання живих вірусних вакцин проти COVID-19. А інактивовані вірусні вакцини – так, дійсно використовуються. Тут вводиться сам вірус, але потрібно розуміти, що він, образно кажучи, “вбитий”.

Другий тип вакцин — це білкові субодиничні вакцини, коли вводиться окрема частинка вірусу.

Третій тип вакцин — це векторні вакцини. Там вводиться ген, в якому записана інформація про певний компонент вірусу. І цей ген вводиться за допомогою іншого вірусу, який не хвороботворний для людини.

Четвертий — це так звані мРНК вакцини, на основі рибонуклеїнових кислот. Там вірус взагалі ніяким чином не присутній. (Як пояснив раніше головний санітарний лікар Віктор Ляшко, така вакцина містить ланцюжок матричної рибонуклеїнової кислоти (мРНК) вірусу, який кодує відповідний білок, характерний для збудника хвороби. Коли мРНК потрапляє всередину клітини, та виробляє білок – імунна система розпізнає його як патоген та "навчається" на ньому протидіяти вірусу, – ред.)

До яких типів відносяться найпопулярніші зараз вакцини?

Сьогодні з цих чотирьох використовуються представники кожного з типів. Загалом понад 10 вакцин у світі вже перебувають у практичному використанні. Найбільш популярні, або найбільш “гучні” вакцини, це вакцини від компанії Pfizer/BioNtech — це мРНК вакцини, там немає вірусу; компанії Moderna — там немає вірусу, бо це також мРНК вакцини. AstraZeneca — це векторна вакцина, там лише є оболонка вірусу і частинка вірусу, де прописана інформація про певний білок. А також інактивовані вакцини, які містять “вбитий” вірус. І четвертий — це субодиничні вакцини (вакцини, які містять “уламки” бактерій і вірусів, а не цілий мікроорганізм, – ред.).

Як тоді вакцина працює в організмі?

Основи формування імунітету при вакцинації відомі: вакцина вивчається на предмет, як формується імунна відповідь, наскільки ця відповідь захищає, в якій мірі вона захищає, тобто ефективність вакцини, як вона в цілому впливає на поширення захворювання. І тут важливо розуміти, чи ми вводимо, наприклад, “вбитий” вірус, чи ми вводимо його частинку, чи цю частинку продукує наша клітина, яка отримала шматочок генетичної інформації про конкретний антиген — в будь-якому випадку компонент вірусу розпізнається клітинами імунної системи.

Якщо говорити про те, що ми захочемо ввести, наприклад більше ніж 10 вакцин проти 10 інфекційних хвороб одномоментно, одночасно, то при цьому буде задіяна аж 0,1 потенціалу імунної системи. 99,9 потенціалу імунної системи будуть займатись тим, чим імунна система займається щодня — розпізнавати різні компоненти вірусів, бактерій, які до нас потрапляють. Тобто говорити про перевантаження на сьогодні неможливо. Але самі збудники, дійсно вони можуть негативно впливати на імунітет.

Вакцини Pfizer/BioNtech та Moderna створили на основі рибонуклеїнових кислот, обидві вакцини містять матричну РНК і дуже схожі між собою. Опинившись в організмі, матрична РНК потрапляє в клітину і починає синтезувати патогенно-специфічні антигени, які викликають імунну реакцію.

"Кислота кодує синтез в клітини, в які вона потрапляє, синтез С-протеїну, шипоподібного протеїну, який є головною особою в цьому вірусі, — пояснив  академік Комісаренко. — У зв’язку з тим, що він чужий для людини, він викликає у людини проти себе імунну відповідь. Зокрема синтезують антитіла, і потім ті антитіла, які формуються в організмі людини, вони перешкоджають взаємодії з клітиною господаря".

Вакцину AZD1222 розробили британсько-шведська компанія AstraZeneca та Оксфордський університет. Вакцину створили на основі ослабленого аденовірусу, який викликає застуду у шимпанзе. Ослаблений аденовірус називається векторним і потрібен для того, щоб доставити в організм інформацію про структуру білка коронавірусу, як розповів  імунолог Андрій Волянський.

"Вакцини використовують для внесення в організм людини вектор. Вектор — це живий вірус, у вакцини AstroZeneca - це вірус мавпи", — пояснив Волянський.

Вакцину СoronaVac створила китайська фармацевтична компанія Sinovac спільно з біомедичним дослідницьким інститутом Butantan у Бразилії та індонезійською компанією Biofarma. СoronaVac — це цільновірусна інактивована вакцина. Коли вакцину вводять в організм, імунітет реагує не лише на спайковий білок, а на весь вірус, як розповів імунолог Андрій Волянський.

“Вакцина класична, вірус спочатку вирощується на культурі клітин, після чого його інактивують, і вже цей інактивований вірус і його фрагменти представляють собою вакцину. Тобто це не осередок гену, а фрагменти вірусу. І ця вакцина вводиться внутрішньом'язово, і одразу йде імунна відповідь”, — каже Волянський.

Він додав, що такий вид вакцин використовують вже багато років: “В мене найменше небезпеки викликає вакцина Коронавак, у тому плані, що ці вакцини вже застосовуються багато десятків років і вони добре вивчені".

Як визначають “ефективність” вакцини, про яку всі говорять?

Є три показники, які не варто плутати. Перший — імуногенність, другий — англійською мовою efficacy, українською ефективність вакцини, і третій термін це — effectiveness англійською, українською епідефективність.

Імуногенність — це відсоток осіб, які відповіли на вакцинацію, тобто сформували імунітет. Від чого він буде захищати визначається в третій фазі клінічних досліджень. Це є ефективність вакцини, англійською мовою efficacy. Різниця між групою вакцинованих і групою невакцинованих — скільки захворіло тут, і скільки захворіло тут. І третій термін effectiveness або епідефективність, що визначається вже при масовій вакцинації.

Коли говорять, що до вакцинації було стільки, а вакцинація почалась і в міру охоплення населення щепленням, ми бачимо як знижується захворюваність, оскільки вірус не може знайти сприйнятливого організму. Таким чином ми говоримо про захист тих, хто не має імунітету, бо вірус не циркулює.

https://suspilne.media/104175-ak-pracuut-vakcini-vid-covid-19-ta-ci-varto-ih-boatisa-dvanadcat-zapitan-do-imunologa/